Комп’ютерний сленг у контексті перекладу

01
Июн
2012

Комп’ютер є невід’ємною частиною життя сучасної людини, через це вміння орієнтуватися у комп’ютерному лексиконі є дуже актуальним. Адже в даний час словник комп’ютерного сленгу налічує порівняно велику кількість слів. Вони мають різне синтаксичне значення, граматичні категорії та мають свої особливості. Завжди мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп’ютерників складає теоретичний і практичний інтерес.

Сленг – специфічна підмова спілкування людей певних професій та вікових груп. Протягом тривалого часу українські лінгвісти не звертали належної уваги на вивчення даного прошарку лексики. Тільки останнім часом соціальні діалекти української мови потрапили в коло дослідження істориків мови, дослідників та лексикографів.Шляхи та способи формування комп’ютерного сленгу дуже різноманітні, але всі вони зводяться до того, щоб пристосувати англійське слово до української дійсності і зробити його придатним для постійного використання. [2, 64] Існує декілька видів класифікацій за способом формування сленгу:

  1. скорочення (комп’ютер — комп, вінчестер — гвинт, клавіатура — клава);
  2. універбація — утворення номінації, яка складається з одного слова з  багатослівної (материнська плата — мати (мамка, материнка, мама, матка), струменевий принтер – отруйник, strategicgame- стратегія).
  3. фонетична мімікрія. Цей метод є найцікавішим з погляду лексикології. Він ґрунтується на схожості семантично несхожих загальновживаних слів і англійських комп’ютерних термінів (error – Єгор, jamper —  джемпер, button – батон).
  4. і запозичення зі сленгу інших професійних груп(«алкаш» програміст на мові Algol, «різак» — пристрій для записування дисків)
  5. метафоризацiї (болванка — компакт-диск, дані з якого зчитує та на який записує комп’ютер, реаніматор — фахівець або програма з «оживлення» обчислювальної машини або операційної системи).

Для перекладу неологізмів та термінів, від яких походять комп’ютерні сленгізми перекладацька практика розробила такі способи: транскодування, калькування, описовий переклад,фонетична мімікрія.

Транскодування — це переклад лексичної одиниці шляхом відтворення її форми буквеним позначенням мови перекладу. [3, 71] Наприклад: virus – вірус, virmaker — вірмейкер (створювач комп’ютерних вірусів), game — гама, гейма (комп’ютерна гра), viewer – вьюер (програма перегляду зображень), gamer — гамер (гравець в комп’ютерні ігри.

Транскодування використовується тоді, коли важливо дотримуватися лексичної стислості, що означає і підкреслює специфічність названого предмета чи поняття [3, 59].

Калькування — це спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин — морфем або слів (у випадку стійких словосполучень) — їх лексичними відповідниками в мові перекладу. (AFAIK – наскільки я знаю, BRB – скоро повернусь). Суть калькування полягає в створенні нового слова або стійкого сполучення у мові перекладу, яке копіює зміст вихідної лексичної одиниці [3, 74].

Сленг утворюється на ґрунті нових концепцій, соціальних явиш, міжнародних стосунків. [1,14] Але слово, перейшовши у сленг, здобуває зовсім нове значення ніяким чином не пов’язане із загальновживаним. Тут маємо справу з фонетичною мімікрією (VLB (VesaLocalBas) – вобла, jamper – джемпер, shareware – шаровари).

У цьому випадку майже всі сленгові слова набувають зневажливого відтінку. Сленгове слово інколи доповнюється частиною слова що залишилася методом кальки з англійського оригіналу (ARJarchive —  аржеваний, Gаmеover – гамовер).

Переглянувши та дослідивши велику кількість сленгової комп’ютерної лексики, можна помітити, що весь комп’ютерний сленг умовно можна поділити на тематичні групи.

Проведена класифікація за тематичною ознакою дійсно виявила відмінності в організації сленгової лексики різних мов. Проте як в англійському, так і в українському комп’ютерному жаргоні можна виділити наступні основні тематичні групи:

  1. Людина, що має відношення до світу комп’ютерів.
    • Людина, що віддає перевагу чому-небудь у світі комп’ютерів.
  2. Робота з комп’ютером.
    • Невдачі у роботі з комп’ютером.
  3. Складові частини комп’ютера.
  4. Назва програмних продуктів, команд, файлів.
    • Комп’ютерні ігри.
  5. Інтернет.

Головною відмінністю комп’ютерної підмови від звичайного жаргону або сленгу це наявність у нього письмової форми. Це вносить деяку стабільність в його функціонування та дозволяє з достатньою впевненістю фіксувати факти та явища, які пов’язані з ним. Можна спостерігати спроби кодифікації комп’ютерного підмови з боку його носіїв у вигляді численних словників. Тобто відбувається (нехай у недостатньо кваліфікованому варіанті) нормування розглянутої підмови. Наявність письмової форми і кодифікації обумовлюють здійснення комп’ютерним сленгом великої кількості мовних функцій, які можна порівняти з функціями літературної мови.

У будь-якому випадку перспективи вивчення комп’ютерного сленгу полягають в освітленні специфіки різних жанрів даного типу спілкування, у вивченні функціонування комп’ютерних сленгізмів у всіх інших сферах спілкування, у встановленні експресивних характеристик сленгу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Dunn J.A. «How to speak new Russian» // Rusistika, 20, September 1999. – 101 p.
  2. Haiman J. (1997), Dropping the Negative. A linguistic analysis of a form of unplain speaking in American English (ел. видання).
  3. Лихолитов П.В. Компьютерный жаргон. (збірник газетних статтей) // Русская речь — 1997 №3  — 170 с.

1 комментарий

  1. марія 05.09.2012 в 16:32  /  Ответить

    чудовий сайт )